Як відомо, за способом захисту кузова від корозії існує два напрямки. Це пасивний і активний види захисту.
При пасивних методах захисту використовуються різні покриття кузова, що відокремлюють поверхню металу від зіткнення з окислювальними факторами, такими як кисень і вода, з розчиненими в ній різними солями, що грають роль свого роду електроліту, що і призводить до електрохімічних процесів окислення заліза кузова, утворюючи оксид заліза – звичайну іржу.
Деякі виробники автомобілів на етапі виготовлення покривають кузов майбутнього авто розплавленним цинком. Так званий метод гарячого цинкування. В результаті залізна поверхня покривається тонким шаром цинку, який запобігає доступу кисню та води із солями до поверхні заліза, збільшуючи термін служби кузова від 10 і вище років.
На другому місці за захисними якостями – гальванічний метод оцинкування. Менш ефективний ніж гарячий метод. На третьому — метод холодного оцинкування, що представляє собою покриття кузова цинкосодержащими лакофарбовими матеріалами. Він не дає надійного захисту.
Наступний спосіб пасивного захисту – це обклеювання авто плівкою, іноді виконують покриття лише деяких елементів, які максимально схильні до корозії, але іноді і весь кузов. Крім цього такий спосіб ще надає Вашому авто оригінального вигляду без псування лако-фарбового покриття. Таке покриття некритично до високих перепадів температури та досить надійно захищає кузов. Також слід не забувати,що до полірованної поверхні ні частки піску, аніякі інші не пристають.
Четвертий спосіб пасивного захисту кузова автомобіля – бар’єрний. Він використовується як профілактика від механічних впливів на кузов при їзді бездоріжжям. Наприклад, від впливу дерев, що б’ють по кузову каменів, що летять, і гілок. У його арсеналі пластикові підкрилки, обважування, спойлери, різні захисні конструкції для днища та всілякі мастики на основі бітуму та гуми. Сюди можна віднести різні способи грунтування кузова під лакофарбове покриття. Наприклад, залізним чи свинцевим антикорозійним суриком.
Але ці покриття разом з лакофарбовим все одно мають властивість пропускати вологу до металу кузова і здатні лише віддалити початок процесу корозії. Перед ґрунтуванням кузова його можна обробити антикорозійними рідинами на основі ортофосфорної кислоти. Така обробка по металу створює захисну оксидну плівку, а також «заморожує» місця, що вже покриті іржею, яка надалі вже не поширюватиметься далі. Фосфатна обробка набагато збільшує надійність ґрунтових покриттів.
Активні методи захисту авто
Активним видом захисту кузова від корозії є катодна. Це досить ефективний метод захисту, що представляє собою взаємодії між жертовними пластинами-електродами з цинку, міді або нержавійки і поверхнею кузова. Площа пластин електродів круглої або прямокутної форми – 4-10 квадратних сантиметрів, впливає приблизно на 36 квадратних сантиметрів кузова.
Електроди кріпляться до кузова через ізолюючий шар. Наприклад, за допомогою епоксидного клею. До електродів підводиться плюсовий потенціал від акумуляторної батареї через опір резисторів для обмеження струму. На кузові завжди мінус. Така система захисту дуже зручна при її застосуванні у важкодоступних місцях кузова. Вона працює як гальванічна пара між електродами та поверхнею кузова у вологому навколишньому середовищі, при цьому відбувається руйнування жертовних електродів, що грають роль анода. У суху погоду система не працює.
Під час обробки прихованих порожнин кузова, таких, як пороги, порожнини ланжеронів і дверей, необхідно передбачити не тільки наявність спеціальних пробок від попадання в них бруду, а й можливість їх провітрювання.
Корозія кузова залежить також і від умов зберігання автомобіля. Наприклад, в зимову пору року стоянка на вулиці або холодний гараж краще зберігання в теплому гаражі, тому що при експлуатації автомобіля взимку в нішах днища накопичується сніг, який при плюсових температурах, перетворившись на воду, успішно руйнує кузов.